Вісті (Єкатеринбург)

-Наталка Царегородцева - керівник Центру підтримки національних культур  Уральського гірничого держуніверситету
-Наталка Царегородцева - керівник Центру підтримки національних культур Уральського гірничого держуніверситету

У Єкатеринбурзі святкували Різдво і Новий рік

Початок нового року для української громади Єкатеринбурга завжди насичений подіями: святкуємо Новий рік, на Різдво ходимо до церкви, до отця Миколая з Галичини, а під Новий рік (по старому стилю) завжди проводимо «Українські вечорниці», на які запрошуємо гостей з усього міста. Приходять і вітають нас представники адміністрації, засобів масової інформації, а також наші друзі з інших національних діаспор. У своєму святковому привітанні я пошанував громаду безліччю побажань, із тих, що надійшли від наших земляків з усіх куточків планети. Поздоровлень було стільки, що ледве встигав віддячити кореспондентам.

Свято ввійшло в традицію, але, скільки пам'ятаю, дійство проходило в різних приміщеннях: актових залах бібліотек, палаців культури, університетів. Цього року святкування відбулось у красивому актовому залі Уральського державного гірничого університету. Мені вже доводилося писати про те, що цей університет, де сам працюю більше 30 років, відіграє дуже важливу роль у підтримці національних культур міста й області. Саме тут створено спеціальний Центр підтримки національних культур, який очолює наша талановита і невтомна Наталка Царегородцева.

Стефан ПАНЯК, директор сайту
Стефан ПАНЯК, директор сайту

Микола Хвильовий: актуальний через 100 років

12 грудня в Міжнаціональній бібліотеці уральського міста Єкатеринбурга відбувся літературний вечір, присвячений творчості талановитого українського письменника Миколи Хвильового, із так званого «розстріляного відродження». Вперше ми познайомилися з цією трагічною постаттю багато років тому, на початку 90-х років, коли в бібліотеку поступила книга-мартиролог з бібліографічними даними на більше як 400 творчих особистостей Радянської України, знищених в сталінських таборах.

Пригадую як тоді, виступаючи перед громадою міста, я говорив про нищення сталінським режимом українського тіла і душі. Сьогодні ми вже багато знаємо як і чому нищилося Голодомором українське селянство, але менше знаємо про те, як витравлювалася душа народу - її творча інтелектуальна еліта. Привязаних до землі селян треба було відірвати від свого коріння, вивезти на Схід, перемішати так, щоб забули якого вони роду-племені, щоб заколосився «совок». Дещо від цього режиму проростає до сьогоднішнього дня, прикормлюючи електорат комуніста Симоненка, чи соціалістки Н.Вітренко. Творчу еліту України нищили довше, збирали таланти як колоски в полі. Хворого академіка А.Кримського, який знав дясятки мов, взяли з постелі і згноїли в дорозі. Але трагічна участь чекала, як це не дивно звучить, на заядлих комуністів, які були талановитими романтиками і свято повірили в райське майбуття. Пригадаймо - адже тоді, в кінці 19 і на початку 20 століть, соціалістичними ідеями рівності захоплювалися і І.Франко, і Л.Українка. Вони ще не мали досвіду трагічного втілення цих ідей на теренах радянської імперії.

Офіційний плакат до 10-ліття газети
Офіційний плакат до 10-ліття газети

Газеті «Голос України в Західному Сибіру» виповнилося 10 років

19-20 серпня стали для українців Урало-Сибірського регіону днями цілої низки святкових подій, присвячених Дню Незалежності України, а також 10-літньому ювілею газети «Голос України в Західному Сибіру». Готувалися до святкувань давно і серйозно. Кропітку роботу виконали голова тюменської діаспори Олександр Тирпак і головний редактор згаданої газети Микола Свінтицький. До роботи підключили Генеральне консульство України в Тюмені, яке сьогодні очолює Генеральний консул Михайло Колядін. Насичена програма заходів ледве вмістилася у два дні.  

Зранку 19-го серпня в центральній бібліотеці міста відбулася конференція з участю вчених і журналістів. Присутніми було відзначено велику роль газети в інформуванні громадян Росії про події в Україні, а також той факт, що «Голос України в Західному Сибіру» фактично є єдиною українською газетою Росії, що має відповідний масовий наклад і виходить регулярно. На загальному позитивному фоні конференції запам’яталися в’їдливі  виступи одного із російських журналістів, який вимагав, щоб у газеті «Голос України в Західному Сибіру» було більше матеріалів російською мовою. Така позиція викликала загальне здивування, оскільки газета і так третину матеріалів розміщує російською. Крім того, багато читачів діаспори читають і перечитують газету саме для того щоб торкнутися рідної мови, щоб відчути сам колорит мови свого дитинства. Про це ми дійсно почули пізніше із виступів читачів газети.

Голова УНКА Єкатеринбурга Петро Щербина
Голова УНКА Єкатеринбурга Петро Щербина

Свято України на Уралі 

Збирати людей у серпні завжди важко: хто у своїх родичів в Україні, хто на відпочинку, а хто на дачі збирає врожай. Дотелефонуватися майже неможливо. Але для багатьох із нас це свято вже стало традицією, ми чекаємо його і проводимо щороку. Новообране правління Української національно-культурної автономії міста (УНКА) зробило все можливе щоб провести це святкування на належному рівні: приміщення для святкування вибрала одне із самих красивих у місті - великий зал засідань Вченої ради Уральської державного гірничого університету. Його тепер називають «Царським залом» на честь російського Імператора Миколи II, який у 1914 році підписав указ про створення Гірничого інституту на Уралі. Тут у цьому залі приймають самих почесних гостей міста і області. В організаційних заходах максимальну активність, на мій погляд, проявив талановитий менеджер і голова Фонду підтримки україно-російських ініціатив Олександр Пахольчук.

Вітає делегатів та гостей директор МІОК пані Ірина Ключковська
Вітає делегатів та гостей директор МІОК пані Ірина Ключковська

Він проходив під гаслом: «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті: сучасний вимір, проекція в майбутнє»

Основним організатором, як і раніше, став Міжнародний інститут освіти,культури та зв’язків з діаспорою з його директором, невтомною Іриною Ключковською. Серед організаторів цього солідного зібрання було Міністерство освіти і науки України, Світовий конгрес українців, Світова федерація українських жіночих організацій, Європейський конгрес українців, а також Національний університет «Львівська політехніка». Суттєву матеріальну і фінансову підтримку проведенню конгресу проявили кілька десятків підприємств Львова. Кворум також був досить солідним, фактично лідери більшості  перечислених організацій були присутніми на зібранні.

Логотип Центральної виборчої комісії України

Погляд з столиці Уралу на попередні підсумки президентських перегонів в Україні

Про результати виборів президента України написано і сказано багато, більше емоційно. І це природно, бо всі ми мали на виборах власні надії і пристрасті. Признаюсь, що на останніх виборах я не напружував свою нервову систему так, як це було підчас тривожних подій 2004 року. Бо встиг розчаруватися в команді помаранчевих заздалегідь і готував себе до приходу блакитно-білих. А ще були об’єктивні причини, які свідчили про можливість реваншу представників Партії регіонів.

Принцип маятника в історії відіграє свою роль. Населення фактично завжди, особливо в умовах бідності, недолюблює владу і готове наступний раз на виборах віддати її в руки опозиції з надією на краще. А тут ще і економічна криза, яка боляче вразила економіку України.

Кандидати для другого туру

Погляд українця з Уралу на президентські вибори в Україні

Перший етап президентських перегонів позаду: Юлія Тимошенко відстає від Віктора Януковича на 10 відсотків. Битва за виборця продовжується. Остаточного прогнозу на другий тур виборів ніхто із незалежних політологів не робить. Інтрига зберігається. У першому турі нічого несподіваного особисто для мене не сталося. Ривок Сергія Тигіпка на третє місце і різке відставання Арсенія Яценюка з виходом на 4-е місце були прогнозованими (див. статтю «Вибори президента на фініші»).

Центральна  виборча комісія

Погляд з столиці Уралу на українську виборчу кампанію

Виборча кампанія в Україні наближається до фінішу. Здається, розставлені всі крапки над «i». Завдяки Інтернету, що дозволяє уважно переглядати всі дебати претендентів в прямому ефірі, картина виборчих перегонів вимальовується досить виразно, багато нюансів і непорозумінь політичного життя на нашій історичній батьківщині стають зрозумілими. Особливо високої напруги пристрасті досягли на телеканалі «Україна» в програмах «Шустер-Лайф», і «Готовій вiдповiдати», де власне ведуться найгостріші дискусії між основними претендентами на найвищий державний пост держави. Канал належить депутатові від Партії регіонів Рінату Ахметову, який, до речі, веде досить демократичну редакційну політику.

Дитячий письменник Олександр Папченко з Єкатеринбугу.Повідомлення про Міжнародний літературний український дитячий конкурс

Шановні друзі! Міжнародний літературний український дитячий конкурс "Зимова казка" для дітей, що проживають за межами України, проводиться на сайті відомого дитячого письменника Олександра Івановича Папченко, лауреата премії Владислава Крапівіна (Екатеринбург, Росія).

Участь в конкурсі безкоштовна. Просимо розмістити цю інформацію в журналах і газетах, повідомити дітей Вашого товариства.

Про умові конкурсу можна прочитаті тут: http://papchenko.ru/ua/konkurs.

Богдан-Ігор АнтоничДо 100-річчя від дня народження Богдана-Ігоря Антонича

У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про відзначення 100-річчя від дня народження Богдана-Ігоря Антонича

З метою вшанування пам'яті видатного українського поета, громадського діяча Богдана-Ігоря Антонича та з нагоди відзначення у жовтні 2009 року 100-річчя від дня його народження, підтримуючи ініціативу Національної ради з питань культури і духовності,

п о с т а н о в л я ю:

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка