Вісті (Єкатеринбург)

Українці Єкатеринбурга урочисто відзначили 30-річчя Незалежності України

Цей урочистий захід, організований  Консульством України в Єкатеринбурзі спільно з «Спілкою Українок Уралу» розпочався 23 серпня з підняття перед Консульством Державного Прапора України і виконання  Державного Гімну України. З вітальними промовами до учасників звернулися Консул України Георгій Закраявський, віце-консул Віталій Лебедівський, перші керівники українського осередку м. Єкатеринбурга Стефан Паняк та Петро Кікілик. Гостей свята також  привітав голова Курганського українського товариства «Ясень»  Олександр Остапчук. А  ведучою заходу була я, голова «Спілки Українок Уралу» Лідія Ковалів.

 

Вітаємо  Консула України в Єкатеринбурзі з ювілеєм!

23 березня виповнилося 60 років Консулу України в Єкатеринбурзі Георгію  Івановичу  Закраявському. Саме з його приходом на цю посаду у 2018 році, як засвідчує українська громада міста, вона відчула не формальне, а справжнє піклування про неї і реальну допомогу, те, що Україна пам’ятає і підтримує українців Уралу.

Як українська громада Єкатеринбургу відсвяткувала Щедрий вечір і Свято Маланки

У ніч з 13 на 14 січня українці Єкатеринбургу святкували  Щедрий вечір - Новий рік за старим стилем і старовинними українськими звичаями. «Українці полюбляють свята та вміють весело святкувати! Ще б пак, адже маємо таку багату історію та традиції, котрі прийшли до нас ще з давніх часів від наших пращурів», - пише нам активістка громади Лідія Ковалів.

Святковий вечір громади розпочав вступним словом ветеран  Уральської громади українців Стефан Григорович Паняк. Він привітав усіх гостей і побажав миру Україні . Святковий настрій відразу ж створили колядки у виконанні ансамблю «Дніпряночка». Наталя Сидоренко виконала пісню «Мальви», а срібний голос Уралу Сергій Флоров - «Ніч яка місячна…»

Враження від святкування Дня Незалежності в Україні від українки з Єкатеринбургу

День народження України! Нашій молодій державі - 28 років!

Як святкувала країна? Від Заходу до Сходу?  Від півночі до півдня,  незважаючи на нелегкий для нашого народу час, линула пісня нашої української душі.

Насамперед,  хочу подякувати долі , яка зробила мені такий невимовний подарунок - відсвяткувати день Державного прапора та День Незалежності України вдома. Бо, коли ми знаходимося закордоном, свято, на мій погляд, носить більш офіційний характер.  А тут, на Батьківщині,  ми відчуваємо себе невід’ємною частиною нашого Українського дому.

Стефан Паняк
Стефан Паняк

50 років щасливого сімейного життя відзначили днями Микола Леонтійович і Фаїна Данилівна Кернесюки - відомі активісти української громади Єкатеринбурга

Ювілей проходив скромно і без зайвої пишності, але пронизливо щиро і тепло. Коли діти і внуки говорили слова подяки своїм батькам, дідусеві і бабусі, сльози стояли в очах не тільки у них.

Згідно з законами діалектики, у людей мають бути не лише друзі. Проте, я не знаю нікого, хто в нашому місті міг би сказати про цю пару щось негативне. Сам Микола Леонтійович людина пряма і безкомпромісна, часто бере слово у найкритичніші моменти наших громадських дискусій, але ніхто не сміє йому суперечити. Його авторитет у громаді ніхто не ставить під сумнів. Бо всі знають про діапазон ерудиції професора. Фактично все культурне життя української громади пов'язане з Миколою Леонтійовичем. Він професор не тільки у галузі медицини: не кожен професор-літератор міг би зрівнятися з ним у сфері знаття української культури. Пригадую, протягом скількох літературних вечорів наш професор медицини знайомив нас з видатними представниками «розстріляного покоління», адже це були нові імена, які були відкриті тільки в новітні часи. З талантами Хвильового, Зерова, Грінченка та багатьох інших знайомив нас Микола Леонтійович. І читав їхні твори нерідко з пам'яті. Як творча особистість, сам він пише вірші, любить співати українських пісень, читає з пам'яті твори українських гумористів, бо й сам має талант веселої людини. Його заслуги перед українською громадою РФ важко переоцінити: сам я неодноразово звертався до МЗС України щодо необхідності відзначення його заслуг перед історичною батьківщиною. Не почули, а жаль…

Стефан Паняк, професор, директор сайту 'Кобза -Українці Росії'
Стефан Паняк, професор, директор сайту 'Кобза -Українці Росії'

На Уралі українці створили своєрідну маленьку батьківщину

Знайти будинок № 9 в Університетському провулку в Єкатеринбурзі виявилося доволі просто. Перехожі відразу вказали на приміщення гірничого університету - одного з провідних вишів міста і краю. Коли на дверях аудиторії побачив табличку «Паняк Стефан Григорович», переконався: не помилився. А вже за якусь хвилину-другу розмовляли із земляком рідною українською мовою в далекій від України російській глибинці.

Професор, науковець, активіст і патріот

Зі Стефаном Григоровичем спершу познайомилися заочно - через електронне листування. А коли випала нагода побувати на Уралі, домовилися про зустріч. Як запевнив земляк, буде не тільки про що погомоніти, а й багато чого побачити, відчути, зрештою - зрозуміти, наскільки міцне земляцьке братство. І в цьому твердженні не було жодного перебільшення. Бо справді, українська культурно-національна автономія на Уралі - одна з масових, потужних і активних. І завдяки насамперед її міцному організаційному ядру на чолі зі Стефаном Паняком.

Стефан Паняк, професор, директор сайту 'Кобза -Українці Росії'
Стефан Паняк, професор, директор сайту 'Кобза -Українці Росії'

Святкові заходи з нагоди 290-річчя від дня народження великого філософа

Вже давно українська громада Єкатеринбургу не розходилась зі свого святкового зібрання з відчуттям такого душевного комфорту як в минулу неділю. На ці дні випадає важлива дата історії української культури - минає 290 років від дня народження великого філософа, письменника, богослова Г. Сковороди. Ми, пригадую, святкували і 280-річний ювілей Григорія Савича, бо, здається, не можливо пройти повз цю постать, якщо хочемо зрозуміти сучасну ментальність українця, витоки сучасної української культури. Гадаю, що його творчість мала вплив і на видатних послідовників - І. Котляревського і Т. Шевченка. Освіту отримав в Київській духовній академії, а пізніше здобув славу першого філософа Російської імперії. Мав значний вплив на формування філософської думки видатних істориків Російської імперії (В.О. Ключевського, Н.М. Карамзіна, В.С. Соловйова). Давно звертав увагу на те, що у загальному контексті історії Російської імперії історія України (Малоросії) найбільш об'єктивно подається саме у Соловйова, який відзначав високий рівень загальної освіти в малоросійських губерніях, а також великий вплив малоросійських вчених і духовенства на розвиток культури Росії взагалі. Виявляється, цей видатний російський історик по лінії матері був онуком Сковороди.

Стефан Паняк, професор, директор сайту 'Кобза - Українці Росії'
Стефан Паняк, професор, директор сайту 'Кобза - Українці Росії'

Українські традиції на Уралі

З початком осені, як це бувало і раніше, творча активність української громади на Уралі пожвавилась. Хоч і з деяким запізненням (на початку вересня) відзначили День незалежності України, а недавно відбулась визначна подія, присвячена початку роботи в Єкатеринбурзі Генерального консульства України. Про це я писав на «Кобзі» окремо (читайте тут http://kobza.com.ua/visti-jekaterynburg/4261-heneralne-konsulstvo-ukrainy-teper-v-stolytsi-urfo.html ? прим.ред.).

Після тривалих дощів, в сонячний день 22 вересня в центральному парку Єкатеринбурга «Зелена роща» за участі української громади та ректорату УГГУ (Гірничого Університету) відбувся грандіозний Сорочинський ярмарок. З виставленими українськими художніми виробами, національними українськими стравами, піснями знайомилися студенти університету та жителі міста. Прийшов на свято і генеральний консул України Володимир Бондаренко. Вдягнені в національні костюми програму вели Наталка Мороз і Антон Лугінін. Але в центі всіх подій, починаючи від задумки і до втілення в реальність, була невтомна Наталка Царегородцева, про яку я згадую кожного разу, бо вже більше десяти років вона несе тягар всієї організаційної роботи. Вона ж і співає, і танцює, і веде концерти, і гостей пригощає. Сьогодні у черговий раз подякував їй за роботу. «Втомилася», - каже мені у відповідь. На жаль, така у нас українців традиція: стаємо активними, коли обираємо своїх отаманів, або ділимо нагороди, або сідаємо за стіл з горілкою і салом. На свята ходимо як гості… А підготовка свята потребує чимало зусиль та емоцій, тому за справу беруться тільки ентузіасти.

Стефан Паняк, професор, директор сайту 'Кобза - Українці Росії'
Стефан Паняк, професор, директор сайту 'Кобза - Українці Росії'

Генеральному консульству України в Єкатеринбурзі бажаємо плідної праці!

Майже 20 років дипломатичне представництво України перебувало в Тюмені. Пам'ятаю його перше приміщення на вул. Малигіна, з яким пов'язані наші найемоційніші враження. Це було тоді на рівні дива: синьо-жовтий прапор майорів на державній установі в Сибіру. На територію консульства приходили колишні політичні в`язні та переселенці з України і молилися на прапор, за який власне і були переслідуваними. Дехто з них міг сказати собі, що їх життя пройшло не дарма, дякували Богу що дожили до незалежної України. В ті часи працівники консульства були гостинними і ввічливими, для гостей у них завжди був борщ і вареники. Підкреслюю цю деталь бо з часом, на жаль, атмосфера почала змінюватися не на краще, деякі співробітники стали типовими чинушами. Хоч не можу цього сказати про генеральних консулів, їх дипломатичний вишкіл не дозволяв їм опускатися до такого рівня. У мене були теплі відносини з усіма керівниками дипломатичного представництва, але особливо хотів би відзначити добрими словами Павла Мисника - українського патріота, який у ці важкі часи опікувався не тільки громадянами України, але і нами - російськими українцями.

Стефан ПАНЯК, професор, директор сайту 'Кобза - Українці Росії'
Стефан ПАНЯК, професор, директор сайту 'Кобза - Українці Росії'

До 100-річчя Михайла Стельмаха і не тільки…

Незважаючи на організаційні бурі на федеральному рівні, робота в реґіональних українських організаціях на Уралі продовжується. Крім традиційних для цього місяця заходів, наша громада, дякуючи невтомній активістці Ніні Гречаній, не випустила з уваги 100-літній ювілей видатного українського письменника, поета і драматурга Михайла Панасовича Стельмаха, що приходиться на 24 травня 2012 року по новому стилю. Такі літературні події зазвичай проводимо разом із працівниками обласної міжнаціональної бібліотеки, котрі традиційно готовлять книжкову виставку знаних творів письменника, цікаво й змістовно розповідають про життєвий і творчий шлях ювіляра.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка