Друк
Розділ: Український часопис (Саратов)
Докія Примакова - учасниця українського фольклорно-етнографічного гурту 'Червона калина'
Докія Примакова - учасниця українського фольклорно-етнографічного гурту 'Червона калина'

День рідної мови

Без мови нашої, юначе, й народу нашого нема…
Володимир Сосюра

24 лютого 2012 року в Центрі національних культур міста Балаково Саратовської області відбувся тематичний літературно-музичний вечір «Міжнародний день рідної мови». Організатори і активні учасники дійства українські колективи: ансамбль народної пісні «Господарочка» (худ. кер. Леонід Коваленко) та фольклорно-етнографічний гурт «Червона калина» (кер. Докія Примакова).

Цього дня зала балаківського культурного Центру була схожою на українську хату, до смаку уквітчану-прикрашену вишиваними оберегами-рушниками, гаптованими сорочками та скатерками. Уся та дивовижна краса зроблена умілими руками наших талановитих народних майстринь. Сердечне чутя відвідувачів доповнювала книжкова експозиція. Твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Марка Вовчка, Миколи Гоголя, Павла Тичини та інших вельмишановних українських письменників і поетів, виданих рідною мовою. На чільному місці - портрет Кобзаря, немов пташиними крилами, огорнутий чорно-червоним рушниковим шиттям.

Слухачами літературно-музичної вечора стали старшокласники місцевої гімназії, учителі, мешканці нашого містечка Балаково. Усі уважно дослухались до співучої української мови, віршів, з великим задоволенням виступи артистів та ведучої підримували аплодисментами, допомагали співати пісень, до речі, багатьом присутнім знайомі ще дитячих років.

Подальший сценарій свята може бути такий. І бажаючі провести урочистості до Дня рідної мови можуть ним скористатись:

Початок дійства - історичний екскурс у сиву давнину, до джерел-витоків трьох східнослов'янських мов: української, російської та білоруської. «Історія виникнення східнослов'янської гілки мов - української, російської та білоруської - бере свій початок із стародавнього Київського князівства. Саме тому і в наші дні стольний княжий Київ називають «матір'ю городов руських», - зауважує ведуча свята пані Докія Примакова. - Знання братніх мов, особливостей культури, обрядів, звичаїв, пісень збагачує нас духовно. Ми відчуваємо дружнє плече і впевненість у нашому майбутті, у добросусідських відносинах».

1. Сьогодні, - зазначають українські артисти, - вони мають бажання розповісти присутнім краянам - етнічним українцям і росіянам - про старовинну слов'янську гілку, про свій прадавній український світ, про колорит і мудру філософію їх рідної мови.

На підтвердження - безсмертні рядки видатного українського сина - Т. Г. Шевченко. Великий Кобзар вважається засновником сучасної української літературної мови.

…Ну, що б, здавалося, слова,

Слова та голос, більш нічого,

А серце б'ється, ожива,

Як їх почує…Знать од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть меж люди….

…Не цурайтесь того слова,

Що мати співала,

Як малого сповивала,

З малим розмовляла….

2. «Кожна мова має свою філософію, - зазначає ведуча свята Докія Примакова. Є вона і у мови української. Соковитої, співучої, щиросердної, багатої на лексику, влучні прислів'я та приказки».

Так, для розшифровки і розуміння старослов'янського слова «мир» потрібні два ключі. «Мир» - слово невеличке, а як багато в собі поєднало! Насправді, існує декілька значень цього слова. «Мир» - це і Всесвіт, Земля, людське суспільство. «Мир» - це і згода, спокій, відсутність війни, що відкриває шлях для розвитку людства.

Аби краще зрозуміти значення слова «мир», погляньмо, із яких букв-морфем воно утворюється. Зернімось до старослов'янської азбуки, в якій кожна буква, насправді ціле слово, поняття, що містить у собі смислове зерно.

Отже:

«М» - «мислити». Дуже важлива буква (слово), що означає: «думати», «міркувати», «уявляти». У слов'ян слово «мислити» означало також і духовне єднання з Богом.

«И» - «іже». Буква, глибинну суть якої можливо перердати словами: «якщо», «коли»,

також використовувалось у значенні сполучника «і».

«Р» - «рци». Це давньослов'янська буква-символ, що означає: «говори», «прорікай», «читай вголос»
Відтак - «Думки і мова» - два ключі до розшифровки філософського сенсу древньослов'янського слова «Мир». Враховуючи, що наші предки-слов'яни у кожному слові бачили Боже послання, то й ми можемо скласти наступні фрази-символи: «духовно мислити і говорити», або «усвідомлюйте, коли говорите».

Виходить, білий світ починається в думках людини! Думки про духовний початок є джерелом існування світу, міцною основою для його реалізації за допомогою мови. Адже кожне виголошене - від душі - слово привносить у наше буття згоду, спокій і впевненість, що майбутнє буде світлим і мирним!

3. Українська мова - мова високої поезії. «Віками мова українського народу була повноводною рікою, яку ми називаємо поезією, - зазначає пані Докія Примакова. - Скажімо, поетична лірика видатного українського поета Володимира Сосюри - то, насправді, відкрите серце людини.його поезія зрозуміла для всіх і кожного, ніжна, гаряча, вірна. За свій вірш вірного українського сина «Любіть Україну!» поет В.Сосюра потрапив під каток сталінських репресій:

- Любіть Україну, як сонце, любіть,
Як вітер, і трави, і води,
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди! ….

Любіть Україну
вві
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов'їну!

4. «Не раз доводилось чути, що за своєю співучість, милозвучністю, наша рідна українська мова - у п'ятірці найбільш співучих мов світу, - долає наступну сходинку мовного марафону ведуча дійства пані Примакова. - Відтак переходимо до наступної станції, що можна назвати «Мовою пісні». Найсердечніші душевні струни неньки України - для себе і всіх присутніх - ми відкриваємо, співаючи, дійсно, народні пісні, котрі завжди у нашому репертуарі. Лунають пісні:

«Ой, у вишневому саду» (укр. нар. пісня)

«Пісня про рушник» ( на сл. Андрія Малишка)

«Реве та стогне Дніпр широкий» (на сл. Тараса Шевченка)

«Думи мої, думи мої» (на сл. Тараса Шевченка)

«Повій, вітре, на Вкраїну» (на сл. Степана Руданського)

«Тополя» (укр. нар. пісня-балада)

5. «Мова крилатих слів - прислів'я та приказки. У цій царині багатство української мови безмежне, - - щиро ділиться із глядачами ведуча Докія Примакова. - Згадайте, що казали ваші мама і тато, бабуня і дідусь, якими народними прислів'ями й приказками оздоблювали своє спілкування». Між глядачами і артистами може відбувати своєрідне змагання: хто більше згадає народних «мовних лексем». А ми, скажімо, наводимо такі:

Від доброго слова і лід розмерзає

Слово - не горобець, вилетить - не впіймаєш

Шабля ранить голову, а слово - душу

І від солодких слів гірко буває

Не кидай слів на вітер

6. «Мова національного українського костюму надзвичайно виразна. І хто знається на тому, споглядаючи у що вбраний чоловік чи жінка, дівча чи парубок, може отримати силу-силенну цікавої інформації, - розкриває секрети народного костюму пані Примакова. Найпотаємніше - то вінок, дівоче головне вбрання, символ чистоти і цноти. Розповідь про вінок: повсякденний, весільний. Розповідь про обряд пускання вінків за течією ріки на свято Івана Купала…

А ось наш активний учасник гурту «Червона калина» Володимир Примаков написав вірша про символіку стрічок на віночку:

Коричнева є в ньому стрічка -

То ж символ матінки-землички.

Жовті дві яскраво сяють,

Вони сонце означають.

Дві зелені, що напроти, -

Символ юності та вроди.

Голуба і стрічка синя -

Вода й небо наші нині.

Стрічечка жовтогаряча -

Хліборобська доля вдячна.

Фіялкову я вплела,

Щоб мій розум берегла.

Глянь, малинова ота -

Це сердечна теплота.

А червона так палає,

Бо кохання означає.

З великою увагою слухали присутні на святі глядачки-дівчата розповідь про віночок і закодовані символи кольорів стрічок, а потім приміряли віночки і, як справжні красуні, пишалися своєю юною вродою!

7. Чи не остання для нашого сьогоднішнього спілкування тема про закодовану прадавнім народними символами мову української вишивки, - ділиться народними секретами українка Докія Примакова. - Безперечно, чи не найбільше їх споглядаємо у традиційних рушниках-оберегах.

Рушник - то символ України, її гостинності. То - оберіг вашої родини. Рушники традиційно прикрашають такими візерунками-символами: «восьмикутна зірка», як символ Божої матері, «птахи», як символ вірності, «виноград» - жіночої природи, на відміну «дуб» - то суто чоловічий вояцький символ. Рушники супроводжують нас, українців, усе життя, від перших хвилин народження - і до останнього подиху. Рушники на щастя і долю дитини вишивали матері, рушниками зустрічали і перев'язували молодих, рушник подавали козакові, коли йшов на війноньку, на рушниках проводжали в останню путь…

8. Заключна пісня нашого українського свята лунала, як гімн неньці Україні та нашій неповторній квітучій рідній мові. Пісня «Чом, чом, земле моя» (на сл. В. Лебедової).

Докія ПРИМАКОВА

учасниця українського фольклорно-етнографічного гурту «Червона калина»,

м. Балаково, Саратовської області, РФ

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Зліва направо - учасниці  гурту 'Червона калина' - Віра Шамбілова, Любов Коломієць, Ніна Данилевич, Тетяна Бабяк, Любов Єгорова, Докія Примакова
Зліва направо - учасниці гурту 'Червона калина' - Віра Шамбілова, Любов Коломієць, Ніна Данилевич, Тетяна Бабяк, Любов Єгорова, Докія Примакова
Присутні ознайомилися із творами Т.Шевченка, Лесі Українки,  Марка  Вовчка, М.Гоголя, П.Тичини
Присутні ознайомилися із творами Т.Шевченка, Лесі Українки, Марка Вовчка, М.Гоголя, П.Тичини
І Тарас Шевченко - духовний батько нації - на чільному місці
І Тарас Шевченко - духовний батько нації - на чільному місці
Артисти Зінаїда Галкіна та Володимир Примаков - 'Ой ти, мово українська, колисанко материнська, що в душі завжди жива'
Артисти Зінаїда Галкіна та Володимир Примаков - 'Ой ти, мово українська, колисанко материнська, що в душі завжди жива'
Українська народна пісня 'Ой у вишневому саду' - солістки Наталка Ворощук і Зінаїда Галкіна
Українська народна пісня 'Ой у вишневому саду' - солістки Наталка Ворощук і Зінаїда Галкіна
Ведуча Докія Примакова про мову українського народного костюму
Ведуча Докія Примакова про мову українського народного костюму
Дівчата приміряли віночки, пишались своєю юною вродою
Дівчата приміряли віночки, пишались своєю юною вродою

На світлинах: Докія Примакова - учасниця українського фольклорно-етнографічного гурту 'Червона калина'. Присутні ознайомилися із творами Т.Шевченка, Лесі Українки, Марка Вовчка, М.Гоголя, П.Тичини. І Тарас Шевченко - духовний батько нації - на чільному місці. Зліва направо - учасниці гурту 'Червона калина': Віра Шамбілова, Любов Коломієць, Ніна Данилевич, Тетяна Бабяк, Любов Єгорова, Докія Примакова. Артисти Зінаїда Галкіна та Володимир Примаков: 'Ой, ти, мово українська, колисанко материнська, що в душі завжди жива'. Українська народна пісня 'Ой, у вишневому саду', солістки Наталка Ворощук і Зінаїда Галкіна. Ведуча Докія Примакова про мову українського народного костюму. Дівчата приміряли віночки, пишались своєю юною вродою.