Українські новини (Санкт-Петербург)

Валентин Іващенко. Постійний замісник голови автономії з питань культури
Валентин Іващенко. Постійний замісник голови автономії з питань культури

Справи УНКА напередодні Нового року та Різдва Христового

Як відомо, українці Санкт-Петербургу відзначають 15-річчя заснування своєї автономії. Заходів настільки багато, що писати про їх підготовку і проведення просто не вистачає часу. Але щоб люди знали, невеличкий перелік все-таки запропоную:

1-15.09.2012р. ? Виставка українського іконопису (м. Київ) ? виставковий зал «Смольнинський». В програмі: виступи українських артистів Філармонії, виставка української художниці Катерини Планіної;

5-7 жовтня 2012 р. ? Участь молоді автономії у Всеросійському «II-му Українському молодіжному форумі Росії », Московська область, м. Пушкіно;

10.10.2012 р. - Піша екскурсія для членів автономії «Українські зодчі Петербургу»;

Валентин Іващенко
Валентин Іващенко

Про українців Санкт-Петербургу у двох частинах

Частина перша

Українці мешкали в Санкт-Петербурзі завжди!

Як відомо, Україна тривалий час входила до складу Російської імперії, де заборона національного, стеження за інакодумцями були зведені в ранг державної політики. В тих умовах українська культура стала сферою, яка засвідчувала життєздатність нації на безмежжі уніфікованого монстра. Особливо помітною в цьому плані була столиця - Санкт-Петербург. Десятиріччями жили й працювали тут видатні посланці української інтелігенції, відомі діячі культури й мистецтва: П.Полуботок, П.Дорошенко, К.Розумовський, Д.Апостол, А.Безбородько, В.Кочубей, Г.Сковорода, І.Котляревський, Т.Шевченко, С.Гулак-Артемовський, М.Костомаров, П.Ніщинський, М.Вербицький, А.Чужбинський, В.Боровиковський, Д.Левицький, М.Грищенко... Українська культура стала невід'ємною складовою частиною аури столиці імперії. З іншого боку, вона всотувала в себе все краще із російської культури.

Валентин Іващенко
Валентин Іващенко

Без теми

Ні! Не без теми! Це якраз на тему українського менталітету. Адже українець і в Африці ? українець! Є всі складові: порядна людина - відповідальний працівник, гідний сім'янин, в душі патріот. А то намагаються зробити бидлом... Не буде такого ніколи!

Почитайте, як думають і живуть звичайні українці Росії.

Валентин Іващенко
Валентин Іващенко

Чому приїжджі українці відчувають себе чужими серед своїх

В німецькій мові термін «гастарбайтер» в першооснові мав інше тлумачення. Він був введений до вживання з метою заміни існуючого до цього терміна «Фремдарбайтер» (нім. Fremdarbeiter), введеного ще з нацистських часів, для працівників, привезених з метою їх залучення до примусових робіт в Німеччині. В повоєнні роки термін перестав нести негативний тон свого попередника, і його застосовували до працівників, що в Німеччину для роботи приїхали добровільно, згідно запрошення німецького уряду.

В словниках початку дев'яностих років минулого століття слово було зафіксовано з наголосом на німецький манер (гаста?рбайтер), але дуже швидко в говірці наголос змістився ближче до кінця слова (гастарба?йтер). Досить часто, особливо в малограмотному соціальному середовищі, використовуються помилкові «гастрабайтер» і «гастробайтер», рідше - «гастрайбайтер».

Про Романовського кажуть 'Таких не можна не любити'
Про Романовського кажуть 'Таких не можна не любити'

У пам'ять про надзвичайну Людину, Миколу Веніаміновича Романовського

Діди, батьки в церквах співали,

І голоси .і слух - все мали.

Любили пісню хорову,

І Батьківщину дорогу.

І заповіт від них цей-нам…

М.В. Романовский

У 2012 році, а саме 7-го вересня, виповнилося рівно 10 років, як завершив свій життєвий шлях професор Санкт-Петербурзької Консерваторії, відомий спеціаліст в області хорового мистецтва, засновник, художній керівник і диригент багатьох хорових колективів, художній керівник Українського хору Санкт-Петербургу Микола Веніамінович Романовський.

Виокремлю останній хор тому, що це була, як кажуть, блакитна мрія всього його професійного життя, як знавця світової хорової культури.

Ювіляр, Валентин Іващенко
Ювіляр, Валентин Іващенко

Біобібліографічна довідка ? подарунок до 60-річчя Валентина Іващенка

У цій біобібліографічній довідці ви знайдете цікаву інформацію про життя і діяльність уродженця Богуславщини, відомого в м. Санкт-Петербурзі громадського діяча, поета, співака і самодіяльного композитора, запального подвижника україністики, великого патріота України, рідної землі Валентина Володимировича Іващенка.

Ця бібліографічна довідка стане в нагоді і вчителю, і студенту, і бібліотекарю, і учню, і музейному працівнику, і всім, хто цікавиться літературними надбаннями рідного краю.

Валентин ІВАЩЕНКО, голова ОУНР м. Санкт-Петербург
Валентин ІВАЩЕНКО, голова ОУНР м. Санкт-Петербург

Пітер завжди був містом особистої думки на наше життя і прихистком для творчих та нестандартно мислячих людей, кого не розуміли ніде, розуміли в Пітері. Та, власне, й сама просторічна назва міста «Пітер» - це, ніби космічна назва, єдино можлива для нього, скільки б як не перейменовували його можновладці. Цой, Шевчук, Гребенщіков - чисто пітерське рок-н-рольне явище. Навіть гіркозвісна 5-та стаття не завжди діяла в Пітері, якщо у Москві вона ставала на перешкоді до вступу в інститут, то в Пітері завжди головними критеріями були талант і знання. А ще на весь світ місто славиться своєю гостинністю.

У моєму рідному Богуславі я з малечку чув, що в Пітері люди кращі: і добріші, і вихованіші, і розумніші. Завжди з особливою повагою зустрічали відпочивальників - «культурних людей з Ленінграду» і не любили нахрапистих спесивих «мааасквічей». Можливо це й суб'єктивна думка, але народ скаже, як зав'яже, тож, мабуть, не безпідставно…

Саме такі позитивні думки хвилювали моє серце під час святкування нашою українською громадою Петербургу 21-ї річниці від дня проголошення НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ.

Як завжди, на ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ України місто над Невою осяяло ясне сонечко, хоча прогнози метеорологів віщували негоду аж до кінця серпня. Мабуть, дійсно, НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ - справа Богоугодна, якщо навіть світила небесні радіють цьому святу.

Валентин ІВАЩЕНКО, голова ОУНР м. Санкт-Петербургу
Валентин ІВАЩЕНКО, голова ОУНР м. Санкт-Петербургу

1. Девіз, мета і задачі конкурсу.

Девіз конкурсу: «Ми не споживачі - ми творці української культури!»

Мета конкурсу:

- збереження кращих зразків української пісенної творчості для прийдешніх поколінь;

- популяризація та розвиток сучасної української пісні як важливого фактора збереження української мови;

- заохочення до творчості композиторів українського походження (і авторів інших національностей, які пишуть українські пісні) та молоді української діаспори.

Задачі конкурсу:

- виявлення талановитих композиторів, поетів-піснярів;

- започаткування фонотеки сучасної пісенної творчості української діаспори, зокрема запис компакт-диску переможців та лауреатів конкурсу;

- видання пісенного збірника, до якого увійдуть кращі твори учасників конкурсу;

- видання буклету «ІІІ-й Міжнародний конкурс української пісні «Українська ліра Санкт-Петербургу» імені Георгія Кузовкова.

Валентин ІВАЩЕНКО, голова ОУНР м. Санкт-Петербургу
Валентин ІВАЩЕНКО, голова ОУНР м. Санкт-Петербургу

Або думки, навіяні сольним концертом Василя Герелло в Маріїнському театрі Санкт-Петербургу

Зірка світової оперної сцени, ліричний баритон, соліст Маріїнського театру Василь

Герелло… Він продовжує справу славетної когорти, у котрій лунають імена Юрія Гуляєва, Анатолія Солов'яненко, Григорія Заставного, Георгія Кузовкова та інших зірок нашого недалекого минулого. Він є наразі найяскравішим виконавцем серед співаків українського походження. Підтвердження тому - сольний концерт маестро в Маріїнському, що із фантастичним успіхом пройшов 1-го липня 2012 року.

Втім, не лише співочий талант артиста викликає захоплення й повагу, так само, як свого часу, чарувала своїм голосом і талантом неперевершена оперна примадонна Соломія Крушельницька, стверджуючи Україну в цілому світі, так само нині Василь Герелло своєю творчістю підкреслює, що він є сином українського народу, яскравим представником української культури.

Валентин ІВАЩЕНКО, голова ОУНР Санкт-Петербургу
Валентин ІВАЩЕНКО, голова ОУНР Санкт-Петербургу

"Як умру, то поховайте...»

Уже стало доброю традицією, коли двічі на рік, 10 березня та 22 травня, українці Санкт-Петербургу врочистою ходою йдуть на старий Смоленський погост, на уклін до Великого Кобзаря. Адже 10 березня - то роковини поховання Шевченка на Смоленському кладовищі північної столиці Російської імперії, саме того дня року 1861-ого петербуржці - українці й росіяни - проводжали поета в останню путь. А 22 травня вшановують роковини перепоховання видатного українського сина. На Чернечій горі, що поблизу Канева. Пригадуєте, Тарасів «Заповіт»?..

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі,

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.


Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка