Друк
Розділ: Українці в Росії

Один із найвідоміших діячів на ниві українського слова в Росії Віталій Крикуненко відзначає свій 70-річний ювілей

9 травня 2021 року виповнилося 70 років відомому українському громадському діячеві Росії, поету, перекладачеві, літературознавцю  Віталію Григоровичу Крикуненку.

Народився Віталій Крикуненко на Сумщині, в с. Косівщина. Вчився на філології в Сумському педагогічному інституті. Замолоду пов’язав свою долю з літературою, журналістикою, працював у редакціях обласної молодіжної газети «Червоний промінь», бюлетеня «Юношеская печать», журналу «Сту­денческий меридиан», викладачем художнього перекладу в Літературному інституті. У 1992-1997 рр.. працював радником із питань культури та освіти в Посольстві України в Росії. В той час доклав чимало зусиль для організації української освіти в Москві, створення української недільної школи, Українського освітнього центру в школі № 124 (центр ліквідований владою у 2008 р.).

Від 2006 р. В. Крикуненко працював заступником директора Бібліотеки української літератури (БУЛ) у Москві, завідувачем відділу українознавства, культурно-просвітницьких та медійних програм і в значній мірі сприяв реальному перетворенню бібліотечного закладу в сучасний  культурно-інформаційний  та просвітницький центр. За ініціативи В. Крикуненка в бібліотеці засновані Українська літературна вітальня з численними виставками-презентаціями, фестивалями, концертами, історико-культурологічний клуб «Родичі – Велика сім`я», клуб-студія «Слово», в рамках якого співпрацювали перекладачі, діяли курси української мови, здійснювалися культурно-просвітницькі проекти «Бібліотечний туризм», «Представляємо музеї України» тощо. В рамках бібліотечних українознавчих студій були налагоджені електронні видання, що побачили світ на сайті БУЛ: «Личность в истории культуры», «Украинцы России», «Культурные связи. Мосты», «Избранные страницы альманаха Библиотеки украинской литературы», «Венок России  Кобзарю» та ін.

В БУЛ Віталій Крикуненко завершив свою багатолітню роботу над підготовкою збірки нових російських (пострадянських) перекладів Шевченківського «Кобзаря» (видана 2014 р.). Його трудами як укладача та перекладача вийшли друком у Москві фундаментальні антології української поезії  в російських перекладах  «Из века в век», «Ой упало   солнце. Украинская поэзия 1920-1930-х гг.» (расстрелянное  возрождение), «Галицкая брама», «Молодая поэзия Украины».

Плідна робота бібліотечного закладу, особисто В. Крикуненка була перервана ліквідацією Бібліотеки української літератури в Москві 2018 р.

Крикуненко брав активну участь у громадській діяльності, був членом Ради регіональної громадської організації «Українці Москви», делегатом конгресів Об’єднання українців Росії. Він є членом Спілки письменників України (1991), Спілки письменників Росії (1991), лауреатом літературної премії ім. Чехова (2010), лауреатом Міжнародного фестивалю слов’янської поезії «Співочі письмена» (2011).

Особливо слід відзначити значну професійну допомогу В. Крикуненка членам української громади Росії, які тяжіють до красного письменства. В’ячеслав. Чорномаз із Владивостока, Ліда Шалдуга-Кобзар із Златоуста, Катерина Ширко з Мурманська та інші висловлюють глибоку вдячність Віталію Григоровичу за допомогу в їхній творчій роботі.

За особистий внесок у справу популяризації української культури, українського слова та за активну громадську діяльність В. Крикуненка нагороджено орденом України «За заслуги» ІІІ ст. (2011).

Українські організації Росії щиро вітають Віталія Крикуненка з ювілеєм, бажають йому здоров’я, всіляких гараздів, снаги до роботи на добро українській справі.

Наш. кор.

 

P.S. До 70-річчя В. Крикуненка

 «Дорогий Віталію, дякую Вам за книгу, за такі вірші як «Не забуду зелену неділю…» та за

інші справді поетичні речі… Ваш намір віддатися пошукам Кубанських та інших

українських діаспорних Атлантид — намір безумовно благородний і Ваші відкриття в

цьому напрямку в Україні будуть зустрінуті з вдячністю особливою…»

Олесь Гончар (з листа 4 листопада 1990 р.)

«Він зберіг своє українство серед не українців і допомагає це робити іншим… Власною

творчістю, конкретними справами культивує він вдалині від батьківщини материнське

слово…

Спасенний буде той, чий дух не гине

Удалині від прадідівських нив,

Хто серце, мов окраєць України,

В собі не зчерствив і не розкришив.

Розгорнувши збірку віршів «Вічна Атлантида», радієш за автора і за читачів, які знайдуть

для себе в цій книзі багато близького, особистісного...»

журналіст Віктор Гіржов (зі  статті в газеті «Слово Просвіти»)

Посвята від В. Крикуненка Юрію Кононенку:

ГІМН БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
В МОСКВІ З НАГОДИ ЇЇ НОВОСІЛЛЯ 27.05.2006 р.

Ходім в той дім, де нас чекає книга:
Тарас і Леся, Мирний і Франко…
Де з України віє вітер стиха,
Й сторінка кожна світить, як вікно.
Українська бібліотеко
На берегах Москви-ріки,
Ти наближаєш нам світ далекий,
Дніпровські рідні береги.
Мой друг, вдвоем войдем под эти своды:
И ты узнаешь мовы нашей суть.
Читать и чтить и постигать народы
Нас эти книги учат и зовут.
Українська бібліотеко
На берегах Москви-ріки,
Ти наближаєш нам світ далекий,
Дніпровські рідні береги.

Додатково: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2431259-ukrainska-knizka-v-moskvi-ak-viklik.html

На світлинах:

  1. Ювіляр Віталій Крикуненко.
  2. Віталій Крикуненко ― студент Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка, автор тексту посвяти на пам`ятнику визволителям Сум.
  3. Життя, сповнене творчих зустрічей. Приїзд до Москви поета Дмитра Павличка, 14.05.2009 р.
  4. Бібліотека української літератури ― біль і радість колишнього заступника директора цієї установи.