Відбулася Міжнародна наукова конференція з нагоди 130-ліття поселення українців у Бразилії

10–11 вересня Національний університет «Острозька академія» став віртуальним місцем проведення Міжнародної наукової конференції з нагоди 130-ліття поселення українців у Бразилії. Ініціатор — Посольство Федеративної Республіки Бразилія в Україні, організатори – Інститут досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара Національного університету «Острозька академія», Посольство Федеративної Республіки Бразилія в Україні та Українське товариство Бразилії. Інформаційними партнерами заходу були Дирекція «Медіацентр» Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» та Інформаційний портал української діаспори всього світу «Стожари».

Під час відкриття учасників привітали Посол Федеративної Республіки Бразилія в Україні Нортон де Андраде Мелло Рапеста, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Бразилії Ростислав Троненко, ректор Національного університету «Острозька академія» Ігор Пасічник, президент Українсько-Бразильської Центральної Репрезентації Віторіо Соротюк, голова Українського культурного товариства «Просвіта» в Аргентині, регіональний віцепрезидент Світового Конґресу Українців Юрій Данилишин та ін.

У відеоконференції, що відбувалась із синхронним перекладом, взяли участь дослідники з України, Бразилії та Канади, котрі говорили про сучасні теоретичні та методологічні принципи дослідження історії та культури українців Бразилії (Марина Гримич, Ліван –Україна), про етнічне членство та формування груп української діаспори (Пауло Ґеріос, Бразилія), про зміни й адаптаційні процеси, що відбувалися в українській громаді (Шома Андреїв, Бразилія), про особливості української розмовної мови в Бразилії (Лусіані Треннефол да Коста, Бразилія), про соціальні танці бразильських українців (Андрій Нагачевський, Канада), про поширення націоналістичних ідей серед українців Бразилії в1920-х – 1930-х рр. (Олександр Музичко, Україна), про українців Бразилії як суб’єкт українсько-бразильських міжкультурних відносин (Алла Атаманенко, Україна).

Прозвучали також дві доповіді, присвячені відомій українській поетці, письменниці, лавреатці Національної премії України імені Тараса Шевченка Вірі Вовк (про фонд Віри Вовк у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (Олена Чижова, Україна), про поетичні праці Віри Вовк крізь призму орф-підходу (Галина Гандзілевська і Тетяна Черноус, Україна), дипломату Христофору Барановському (Ірина Матяш, Україна). Була низка доповідей, пов’язаних із джерелами досліджень історії українців Федеративної Республіки Бразилії, доступних на різноманітних Інтернет-ресурсах (Сергій Ціпко, Канада) та в Центральному державному архіві зарубіжної україніки (Ірина Мага, Україна). Після доповідей відбулася активна дискусія.

«Українська громада Бразилії об’єднала цю країну з Україною. Під час конференції ми мали можливість почути важливі результати багаторічних досліджень учених трьох країн. Але протягом 130 років життя в Бразилії українці були і залишаються важливою складовою бразильського суспільства і є однією з найбільших українських громад світу, тому сьогодні залишається ще багато наукових проблем, що чекають вивчення», – підсумувала в заключному слові директорка Інституту досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара Алла Атаманенко.

Відеозаписи прямої трансляції наукового заходу доступні на офіційному YouTube-каналі Інституту досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара НаУОА.

За матеріалами Оргкомітету конференції

Джерело: часопис «Український дім» Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя, ч. 5 за 2021 р.

На світлинах:

  1. Директорка Інституту досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара Алла Атаманенко.
  2. Учасники онлайн-конференції.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка