Україна - Світ

Закордонне українство активно підтримує заходи, присвячені 85-тим роковинам Голодомору 1932-1933 рр.

Український інститут національної пам’яті розгорнув інформаційну кампанію, присвячену 85-тим роковинам Голодомору 1932-1933 рр, на виконання Указу Президента України №523/2016 «Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні – геноциду Українського народу» та затвердженого Кабінетом Міністрів України «Плану заходів на 2017-2018 роки у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні». Про це «Кобза» повідомляла на своїх сторінках 9 вересня ц.р.

Світове українство активно підтримує акції, спрямовані проти реваншу промосковських сил в Україні

Український Конгресовий Комітет Америки (УККА) підтримав кампанію Національна ініціатива "Стоп Реванш"​, спрямовану на притягнення до відповідальності Віктора Медведчука - кума Путіна, що системно працює над знищенням незалежної України.

Українці з Чикаго (штат Іллінойс, США) організували вечір пам’яті Василя Стуса.

Не  только украинцы поднимали экономику России, но и многие русские верой и правдой служили Украине

Немало уроженцев Воронежской области уезжали учиться, работать в Украину и прославили её своими достижениями. Среди них Василий Васильевич Глушко — геолог-нефтяник, доктор геолого-минералогических наук, профессор, член-корреспондент Академии наук Украины, связавший свою жизнь с изучением Карпат.

Родился Василий Глушко 28 августа 1920 года в городе Богучар Воронежской области. В 1938 году окончил Богучарскую среднюю школу №1 и поступил на геологический факультет Воронежского госуниверситета, в 1942 году получил направление на работу начальником отряда в Казахстано-Алтайскую экспедицию. В начале января 1943 года Василий Глушко – курсант Тамбовского военно-пехотного училища. С лета 1944 он на фронтах Великой Отечественной войны, которую закончил в звании лейтенанта. За боевые заслуги награждён орденами Красной звезды и Отечественной войны II степени, медалями «За победу над Германией в Великой Отечественной Войне (1941 – 1945), «За взятие Кенигсберга», «За победу над Японией».

З 19 по 25 серпня ц.р. у місті Ірпені, що на Київщині, відбудеться VII-й чемпіонат світу з футболу серед діаспорних команд

Життя закордонного українця — дуже насичене. За повсякденними клопотами, зароблянням грошей, облаштуванням побуту, проблемами в родині та вихованням дітей ми встигаємо ще й плекати своє національне та культурне коріння. А також беремо участь у політичних, соціальних і доброчинних проектах. На жаль, спорт опиняється мало не на останньому місці в житті української громади. Але є ініціативи, які заслуговують певної уваги і про які ми хотіли б розповісти.

Журі Міжнародного конкурсу «Найкращий учитель української мови за кордоном» у 2017/2018 навчальному році підбило підсумки і визначило переможців

Вже вчетверте Українська Всесвітня Координаційна Рада (УВКР) спільно з Міністерством освіти і науки України, разом з асоціаціями української діаспори й адміністраціями українських шкіл за кордоном проводять  конкурс «Найкращий учитель української мови за кордоном».

Щорічно розширяється географія учасників і рівень робіт, що подаються для участі в змаганнях.

Генерал-лейтенанта Пола Винника призначено заступником голови штабу оборони Канади

16 липня ц.р. в Оттаві заступником голови штабу оборони Канади було призначено етнічного українця, генерал-лейтенанта Пола Винника. Це третя за рангом посада у ЗСК після голови штабу оборони, який є вищим офіцером, та генерал-губернатора Канади, який є головнокомандувачем канадських збройних сил.

Про це повідомляє прес-служба уряду Канади.

Унікальне видання знаходиться в скрутному фінансовому становищі і потребує невідкладної державної підтримки

2 травня, 2018 р.

Торонто, Канада

Вельмишановний пане Президенте!

Ми, представники Західної діаспори, вважаємо необхідним привернути Вашу увагу до важливого питання. Розуміємо, що Ваш розклад перевантажений і в ньому немає дрібних справ. Однак, те становище, в якому нині перебуває газета «Наша Віра» − незалежний всеукраїнський православний культурологічний, історико-філософський часопис, потребує Вашої уваги.

Засноване на світанку державності молодими людьми, котрі прагнули заповнити духовну порожнечу у суспільстві, і підтримане авторитетними дисидентами, котрі самозречено її наповнювали впродовж всього життя, це унікальне видання протягом багатьох років було й енциклопедією відроджуваних культури та віри, й естетичним зразком, і порадником для багатьох заблуканих душ, і співрозмовником для тих небагатьох, котрі ніколи не сходили з вузької дороги.

Попри близькість Білорусі до Росії та України, нам мало що відомо про діяльність українських організацій у цій країні

Сьогодні українська діаспора світу налічує близько 20 млн осіб. Українські громадські організації діють у 53 країнах світу і процес їх створення триває. З’являються нові громади, зокрема, в таких нетрадиційних діаспорних країнах, як ПАР, Китай, Андорра та ін. Відомо також (і це логічно), що найтяжчі умови існування українських громад створені в Росії. Проте, чомусь осторонь стоять українці Білорусі: незважаючи на територіальну близькість цієї держави до України, нам мало що  відомо про наших співвітчизників у цій країні.

Перебуваючи в орбіті Росії, і навіть залишаючись (хоч номінально) частиною спільної союзної держави, Білорусь, в значній мірі, залишається такою собі «terra incognita» (невідома, незвідана земля). Знаємо лише, що там встановився режим незмінного президента Лукашенка, і що білоруські спецслужби можуть за надуманими звинуваченнями затримати будь-якого приїжджого українця і передати його спецслужбам Російської Федерації (як сталося з Павлом Грибом).

Щоб більше дізнатися про стан справ в українській громаді Білорусі, зокрема в одній із ключових організацій країни − Центрі української культури «Січ» (м. Мінськ), ми звернулися до її очільниці − Валентини Логвин. Наводимо її розповідь.


Дорогі Друзі!

Сьогодні линемо до Вас і Ваших родин з Різдвяним привітанням. Нехай Різдвяні свята зігрівають теплом Ваш дім, а ці дні будуть тільки початком щасливого Нового Року, який принесе здоров’я, добро, щастя, благополуччя та здійснення всіх заповітних мрій!

Радісну новину Різдва Христового ми завжди зустрічаємо з великою радістю, але вже понад три роки війна на території Української держави тривожить серця і душі наших людей.

Наші воїни святкують цей величний празник у холодних окопах та бліндажах на передовій і готові грудьми захистити свій народ. Зі святковим віншуванням добра і гаразду не забудьте і про тих, хто втратив свою домівку та тепло рідної сім’ї, хто сумує через втрату близьких, хто страждає від отриманих ран і тих, хто в полоні й ув’язненні.

Россиянин нашел украинцев в Бразилии

Бразильский штат Парана в конце XIX — начале XX веков стал домом для тысяч жителей Западной Украины. Корреспондент «Коммерсанта» Кирилл Кривошеев заехал к ним в гости, чтобы поговорить об их далекой родине, а потом рассказать об этом читателям «Ленты.ру».

Среди сосен и пальм

Бразильский город Куритиба находится между праздничным Рио-де-Жанейро и Фос-ду-Игуасу — местом, куда тысячи туристов едут, чтобы увидеть завораживающую гряду водопадов. Поэтому там иностранцы оказываются редко — только если кто-то решит путешествовать по стране на арендованной машине. Тем не менее, название города известно далеко за пределами Бразилии. В первую очередь — благодаря впечатляющим успехам во внедрении «зеленой энергетики» и переработке отходов, во вторую — из-за живущей здесь украинской общины. В одной только Куритибе на 1 850 000 жителей около 50 000 потомков украинских эмигрантов, а в штате Парана (столицей которого Куритиба и является) — все 400 000.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка