Друк
Розділ: Полеміка

Ще раз про холопів, Дамоклів меч і користь ролі цапа відбувайла

Подивився фрагменти виступу «солнцелікого» перед Федеральними Зборами РФ...

Спостереження обнадіяли саме своєю ясною і одностайною «безнадьогою» усіх учасників цієї події. Аж на серці потепліло. Є логіка у політичному житті планети! Не всяка підлість минає безслідно!

Загальні враження

Путін – помираючий вождь, що завів країну у глухий кут, не має з нього виходу, і, здається, активно збирається на той світ. Блідий, з обвислими щічками, говорив тихим голосом, майже без інтонацій, принаймні, ніяких позитивних емоцій лідера точно не відчувалося. Прийшов, прочитав з папірця, побурмотів-пошамкав, пообіцяв сто доларів на дитину, і пішов як прийшов - під рідкі оплески. Промова абсолютно пуста. Подачки народу на ковід мінімальні. Там, де він намагався лякати Захід, виглядало точно по Станіславському – он пугает, а нам не страшно.

Аудиторія – кліентелла вождя, яка йшла за ним на Крим, потім на конфронтацію із Заходом, обіцяла імпортозамєщєніє, потрапила під санкції і в результаті опинилася в політичному «просаку», сиділа мовчки, дивлячись уперед - в одну точку. Ні схвальних поглядів між собою, ні посмішок, ні видимого оптимізму при вигляді вождя. Натомість відчувалася розгубленість, ніяковість і затисненість. Відчувалося, що еліта налякана політичним моментом, не вірить у вождя і має серйозні побоювання щодо свого майбутнього. Повний занепад у партії влади!

І тут хочеться запитати панів сенаторів

 А чи це не ті самі політики, й можливо у цій же самій аудиторії, сім років тому влаштовували цьому самому вождю овації з приводу анексії Криму? Чи це той самий вождь, що пихато казав аудиторії наступне:

1)     Нам доподлинно неизвестен этнический состав Новороссии. (Мовляв, як зясуємо, так і двинемо танки на «звільнення наших», - В.К.)

2)     Крым может быть российским, украинским, но он не может быть бандеровским!

3)     Что это за оккупация такая, если не было ни единого выстрела?

І ці ж самі  сенатори сім років тому просто шаленіли від путінського гумору, вітали анексію півострова і лютували на «бендерівців», очікуючи відродження Союзу. І мріяли про Маріуполь та Одесу із Харковом. Чому через сім років після анексії ми не бачимо такого ж шаленого підйому? Куди поділася впевненість, нахабство, розв’язність? Сама віра у вождя куди поділася? Чому сенатори не вітають один одного як партія переможців? А сам Путін чомусь жодним словом не згадав ні «сакральний» Крим, ні Донбас (своіх не бросім!), ні Україну, і ні «русскій мір»?

Можливо Крим не належить Росії? Його повернули як «бутерброд», за формулою Навального? Чи там не процвітає «звільнений» народ і потьомкінські дєрєвні? Чи там досі лишилися «бандерівці»? Чи в ОРДЛО хіба не ощасливили звільнених і не покарали бандерівців і не наступив т.зв. «русскій мір»?

Чи можливо не здригнувся і не дав задки Західний світ, піддавшись путінському шантажу? Чи можливо рубль не зміцнився після Криму, а долар не ослабнув, а пенсії не виросли? Чи можливо у Путіна кудись поділася його армія зелених, і зрозуміло ж - вєжлівих - чєловєчков? А чи можливо у воєнторгах Росії перестали продавати найновішу стрілкову зброю? А російські офіцери перестали їздити у відпустку на Донбас, і з фальшивими паспортами?

Чи можливо щось трапилося із Вірменією – вірним союзником Росії, і Росія рішуче захистила її від ворогів? Адже зелені чоловічки, вони можуть бути не лише вєжлівими, хіба не так?

А як наш друг і диктатор батька Лукашенко? Чи він міцно тримає диктатуру і активно здає суверенітет Білорусі за кредити? Все за планом, шановні, з інтеграцією союзної держави?

І саме головне питання – а де друг Росії президент США Трамп? Невже фабрика тролів путінського «кухаря» провалила важливе завдання «солнцелікого»? Чи взято Конгрес, банки та телеграф, – за формулою Лєніна? Чи нарешті відбулася Велика американська охлократична революція, про яку так довго говорила партія Коротунів?

Я відповім на всі ці питання за сенаторів,

(оскільки у них явно немає бажання давати інтерв’ю пресі. Тим більше – українській діаспорній. О, де Ви, сенаторе пане Думо?! ).

Політичні холопи ви, а ніякі не сенатори! Якщо ви не передбачили, що Росія за сім років буде виснажена санкціями, ізоляцією та ідеологічною війною буквально проти всього світу, ви дебіли!

Якщо ви вважали, що відмінність українського і російського народів лише у мові, і що російськомовні українці вітатимуть російські танки в Україні, ви дебіли! (Відзначу, що відмінність між цими народами в першу чергу у ставленні до свободи – особистої і політичної. Українці ніколи не визнають над собою ніякого царя і ніякого іга – ні московського, ні турецького).

Якщо ви вважали що російська економіка виробить все необхідне – від матеріалів, технологій до товарів і сервісів, які вона десятиліттями купувала на Заході, ви дебіли!

Якщо ви гадали, що світ пробачить таке серйозне порушення міжнародного права, як анексія території у Європі, і не знайде політичної противаги, ви дебіли!

Якщо ви гадали, що Путін з часом стане рукопожатним, Росію повернуть у політичний клуб, а з вас знімуть санкції, ви дебіли!

Ви, «політики», не знали, що в світовій політиці агресора карають, роблячи з нього «цапа відбувайла», і за рахунок цього ресурсу зміцнюють міжнародние право? І що ви опинетеся в ролі цього самого «цапа»? Ви не чули про Іран, Кубу, Афганістан і Північну Корею? Ви  добровільно забажали у клуб політичних лузерів?

Ви, «політики»,  повірили, що партія ФСБ виведе Росію на шлях прогресу і навіть випередить світових лідерів? ФСБ  це організація, яка по своїй суті є організацію контролю і обмежень, а зовсім не творчості і розвитку. ФСБ не створить ні успішний бізнес, ні нову технологію, ні шедевр художньої творчості, ні навіть не виховає талановитого дипломата. Тому що від спецслужби це не вимагається за статутом! Як можна ставити представника спецслужб на роль лідера нації і сподіватися на реформи і поступ? Чи є світові приклади подібної практики (окрім вже названих: Іран, Куба, Афганістан і Північна Корея)? Якщо ви у 2000 році, після підривів під’їздів житлових будинків у Москві, повірили, що ФСБ проведе успішні політичні і економічні реформи, ви дебіли!

Як українця Росії, мене завжди цікавили питання національних відносин у Росії. Як уряд сприяє збереженню національних культур, як він усім народам дозволяє бути рівноправними й гідними. Це включає і право на національні церкви, пресу та політичну діяльність. Я не думаю, що хоч у одному із своїх сімнадцяти (!) звернень до Совфеда «солнцелікій» хоч раз згадав цю тему. А в той час ФСБ тихою сапою ліквідує національні об’єднання, вбиває національних активістів, або викликає їх на допити, і шельмує у пресі окремі «неправильні» народи, як ось нас українців. Очевидно, згідно ФСБ, така політика асиміляції і залякування має зміцнити Росію. Ви, «політики», звернули увагу на цей факт? Захистили права національних меншин згідно Конституції?

І останнє. Якщо ви вірите в те, що у Росії телевізор завжди перемагає холодильник і забули часи пізнього Горбачова чи пізнього Єльцина, ви дебіли! «Русь слиняла за три дня», – ця фраза дореволюційного публіциста Василя Розанова, сказана про Жовтневий переворот, висить над вами як Дамоклів меч. А ви мовчки схиляєте свої холопські голови...

***

Колись Микола Гоголь у «Мертвих душах» вивів характери мешканців Московії – карикатурних і бездушних персонажів, позбавлених стрижня життя, його сили і радості. Ніби обгризені кістки людства і людяності. Навіть росіянами їх не назвеш, оскільки народ це завжди позитивна канотація. А тут навпаки. Ніби антинарод, що зійшов до нас із якогось подряпаного дагеротипа у траурній рамочці. Сам Гоголь їх називав «рожами» і «харями», і вважав понівеченими душами – мертвими душами. Подивився я на трансляцію із зали Совфеда і зрозумів – «рожі» і «харі» нікуди не поділися. Всі тут. Вся російська еліта. І вождь їх – типовий Чічіков: слинявий, трухлявий, весь у гріхах, слизький і безликий. Типова «мертва душа».

І ви вважаєте себе елітою нації? Ви кудись ведете Русь? Ви будуєте «русскій мір»? «Особую цівілізацію»? «Самую високодуховную»?

Ви мертві душі. Буквально. Істоти, які перетворюють живе дерево на труну. Мертві душі...

Василь Коломацький, демократ

На світлині: Василь Коломацький – життєлюб і оптиміст.