Друк
Розділ: Дослідження

Створюємо мапу пам’яток української історії і культури на території РФ

Події Визвольної війни в Україні під проводом Богдана Хмельницького та подальше існування України в єдиній із Росією державі для політичного життя України мали негативні наслідки. Але для культурного розвитку Росії вони виявилися вкрай важливими. Через Україну, завжди до того замкнена для західного впливу Росія увійшла в контакт із більш розвиненою європейською культурою, а українські митці та церковні діячі на довгі роки стали керманичами розвитку нової, європейської культури в Росії. Через Україну ознайомилася Росія тоді і з архітектурним стилем європейського бароко, бо в Україні на ті часи припав розквіт цього стилю, так званого українського або козацького бароко.

У ХVII столітті стиль українського бароко можна побачити в Росії скрізь, від столиці донського козацтва міста Черкаська, що був заснований за сто років до того українськими козаками-черкасцями, які прийшли сюди разом зі своїм гетьманом Дмитром Вишневецьким, і до столиці тодішнього російського Сибіру, міста Тобольська, де збудований в ті роки місцевий кремль став найсхіднішим взірцем українського архітектурного стилю в Росії.

Розбудовувалася в українських традиціях і тодішня Москва, де під впливом українського, козацького бароко, виник місцевий, оригінальний стиль так званого «московського бароко». Архітектором, що насадив цей стиль у Москві, був виходець з України Іван Зарудний.

Мені, як мешканцю Москви, завжди милують очі та серце ці будівлі, чий виразний стиль питомо відрізняється від усіх інших будівель російської столиці. Тут відчуваються і традиції українського бароко, і щось інше, притаманне особисто Зарудному. Гетьман Іван Мазепа у 1690 році направив Зарудного до Москви, де він і створив найбільші архітектурні шедеври

Народився Іван Зарудний у Києві, близько 1670 року, в заможній козацькій родині. Навчався у Києво-Могилянській академії. Після цього студіював в Італії, вивчав європейське декоративне мистецтво. Після повернення поступив на службу до канцелярії гетьмана Івана Мазепи. На прохання Петра I гетьман Мазепа у 1690 році направив Зарудного до Москви, де він і створив найбільші архітектурні шедеври.

З найбільш відомих – так звана «Меншикова вежа». Фаворит Петра I, Олександр Меншиков дуже хотів, аби його особиста церква у Москві мала шпиль більший, ніж шпиль Петропавлівського собору в Петербурзі. За легендою, це дуже не сподобалося царю Петру, і шпиль з будівлі Зарудного було знято (за іншою версією, в шпиль потрапила блискавка та спалила його).

В подальші роки Меншикова вежа стала місцем зборів московських масонів, а в наші роки є Подвір’ям Антіохійської православної церкви.

Побудував Зарудний і Спаський собор Заіконоспаського монастиря поблизу Кремля – тут перебувала відома Слов’яно-греко-латинська Академія, перший заклад вищої освіти у Росії.

З інших його відомих споруд, що збереглися в Москві до нашого часу, можна назвати церкву Іоанна Воїна на Якиманці (навпроти сучасного посольства Франції), та храм Тихвінської ікони Божої Матері Донського монастиря. Працював Іван Зарудний також у Петербурзі та Таллінні, де створив чудовий іконостас, що є зараз у Преображенському

Слава Зарудного в Росії була настільки велика, що у 1707 році він очолив ізографічну палату при Сенаті, тобто став головою усіх архітекторів та художників Російської імперії. Але, разом з тим, до України його зайвого разу намагалися не відпускати. Помер Іван Зарудний у Петербурзі 1727 року, а пам’ять про нього живе у його творах і зараз. Пишаємося його творами і ми, російські українці.

Ігор Роздобудько – історик, перекладач, член Малої Ради Громади українців Росії

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/31010955.html

На світлинах:

1. Архітектор Іван Петрович Зарудний

2. Воскресенський військовий собор донських козаків ХVIII століття.

3. Софійсько-Успенський собор Тобольського кремля в Сибіру

4. Сучасний вигляд «Меншикової вежі» у Москві

5. Спаський собор Заіконоспаського монастиря на території Слов’яно-греко-латинської академії у Москві.

6. Церква Івана Воїна на Якиманці (Москва)

7. Церква Тихвінської ікони Божої Матері Донського монастиря (Москва)

8. Іконостас Івана Зарудного у Преображенській церкві в Таллінні (Естонія)