Дослідження

До  60-річчя  першого польоту  людини в космос

Історичний день, 12 квітня 1961 року, коли перша в світі людина полетіла в космос, широко відзначатимуть цьогоріч в усьому світі. А чи згадають інший день – 15 квітня? Саме 15 квітня 2021 року виповнюється 100 літ з дня народження українського радянського космонавта Георгія Берегового. Коли пишуть про нього, неодмінно підкреслюють, що він двічі був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Першу «Золоту Зірку»  отримав в 1944 році за більш ніж 180 бойових вильотів,  другу - в 1968 році за важкий і надзвичайно небезпечний політ в космос.

Створюємо мапу пам’яток української історії і культури на території РФ

Говорити про Тараса Григоровича Шевченка одночасно дуже легко і неймовірно важко. Особистість неоднозначна, багато в чому суперечлива. Сам Шевченко вважав себе, в першу чергу, художником, вчився в Петербурзькій Академії Мистецтв, заробляв на життя ремеслом художника, а вірші писав побіжно, для себе, вважаючи це справою незначною. Але саме вірші дали йому світову славу і одночасно стали причиною його глибокого нещастя.

Шевченків «Кобзар» став основою української літератури так само, як і творчий спадок Пушкіна – російської.   Не втратили досі своєї актуальності і художні роботи Шевченка. Особливо вдячний Тарасові Шевченку, як художнику, Казахстан. Малюнки, створені ним на засланні, часто є єдиним документальним джерелом інформації про  втрачений побут, старовину та історії казахського народу. Спадщина Шевченка - це не тільки малюнки та українські вірші. Тарас Григорович писав вірші, поеми, п'єси, вів щоденник також і російською.

До  60-річчя  першого польоту  людини в космос

У попередній публікації  я зупинився на роботі Сергія Корольова в КБ Туполєва в Омську. Через рік, у 1942 році, його  перевели в Казанське КБ, також  тюремного типу (так звану «шарашку»), розміщене  на евакуйованому з Воронежа 16-му авіамоторному заводі (нині ВАТ «Казанське моторобудівне виробниче об'єднання», вул. Дементьєва, 1). Тут же, на заводі, він жив разом з іншими вченими і інженерами. Знаходилися вони під наглядом озброєних охоронців, які їх називали «спецконтингентом». «Спецконтингенту» були виділені два поверхи заводоуправління. Конструкторське бюро  розташовувалося на четвертому поверсі, на третьому були кімнати гуртожитку.

До  60-річчя  першого польоту  людини в космос

12 квітня 1961 року була відкрита нова сторінка історії розвитку людства. О 10:02 за московським часом ТАСС передав повідомлення про перший політ людини в космічний простір, після чого історія нашої цивілізації розділилася на «до і після» цього польоту. Планета дізналася не тільки  ім'я першого космонавта - Юрія Гагаріна, якого назвали «космічним Колумбом», а й  того, завдяки кому було створено цей історичний прорив у Всесвіт – головного конструктора Сергія Корольова. У пам’яті землян ці два імені – космонавт Юрій Гагарін і Сергій Корольов, творець  радянської ракетно-космічної техніки - назавжди  залишаться нероздільними . Як відомо, першим дістається все. Ось і Корольову дісталося все:  і не тільки всесвітня слава, але й  нелюдські страждання.

Тарас Миколайович Дудко народився 6 квітня 1940 року в Києві, у якому пройшли його дитинство і юність. Батько – Микола Омеляновича Дудко – лікар-хірург, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР, під час німецько-радянської війни 1941-1945 років – головний хірург Українського штабу партизанського руху, завідувач кафедри госпітальної хірургії Київського медичного інституту в 1944-1961 роках. Мати – Поліна Петрівна – рідна сестра Олександра Петровича Довженка, за фахом лікар.

Створюємо мапу пам’яток української історії і культури на території РФ

Продовжучи роботу над створенням мапи пам’яток української історії і культури на території РФ,  не можемо не згадати ті з них, що пов’язані з ім’ям уродженця Полтавщини, видатного духовного діяча XVIII століття  Василя Григоровича Пуцека-Григоровича, вільш відомого як митрополит Веніамін Казанський. Корінні народи Поволжя й досі шанують його як творця абетки й письма марійської та  удмуртської мов, що дало цим народам можливість зберігти свою національну ідентичність. Читачеві, мабуть, буде цікавим дізнатися також, що історія арешту митрополита Веніаміна, пов’язана із взяттям Омеляном Пугачьовим Казані, лягла в основу сюжету відомої повісті Олександра Пушкіна  «Капитанская дочка». Але все по порядку…

Створюємо мапу пам’яток української історії і культури на території РФ

Після моїх публікацій про перебування в Казані відомих українських істориків Михайла Грушевського і Дмитра Яворницького редакція «Кобзи» попросила розповісти в рамках її проекту дослідження пам’яток української історії і культури на території РФ також і про місця в столиці Татарстану, пов’язані з не менш відомою постаттю в історії України Давидом Бурлюком.

Розв’язати їх має книга краснодарського історика Анатолія Авраменка

З'ясувати походження назви населеного пункту, в якому живе людина - таке ж природне бажання, як дізнатися свій родовід. І якщо пояснення найменувань кубанських станиць, заснованих після переселення Чорноморського козачого війська на Кубань, можна встановити на основі збережених документів, то назви курінних селищ, відповідних куренів Запорізької Січі, таять в собі багато нерозв'язних загадок. До сих пір в публікаціях зустрічається чимало фантазій про час походження куренів та їх назви. До того ж, на Кубані багато назв піддалися спотворенню, а деякі були знищені тими, хто прагнув стерти історичну пам'ять козацтва.

Створюємо мапу пам’яток української історії і культури на території РФ

У далекому 1992 році на залізничному вокзалі в Харкові я купив тоненьку книжечку в м'якій обкладинці. У ній цікаво і яскраво були описані життя і побут запорізьких козаків. Автором книги був Дмитро Яворницький. Не скажу, що я став палким шанувальником Яворницького, але це ім'я в пам'яті тоді «зачепилося». У 2005 році мій друг з українського міста Суми Олександр Капітоненко надіслав мені, українцю Татарстану, невелику замітку про вченого, в якій в числі інших фактів про життя Яворницького було зазначено, що магістерську дисертацію він захищав в Казанському університеті. На той час я вже мав позитивний досвід роботи в архівах, тож, як тільки випала нагода, вирушив до Казані, впевнений, що знайду документи, пов’язані з цим періодом життя видатного вченого. Як виявилося, я  помилявся, але про це трохи згодом…

Створюємо мапу пам’яток української історії і культури на території РФ

У попередній публікації (Михайло Грушевський в Казані. Частина перша) я зупинився на завершенні пошуків документів, пов’язаних із перебуванням Грушевського в Казані, звідки він у вересні 1916 року  переїхав до Москви.  Знайдені мною документи виявилися невідомими для вчених в Україні, тому викликали в колі істориків широкий резонанс. Документи я знайшов в січні 2004 року, а вже в червні того ж року був запрошений на наукову конференцію, організовану в Ніжинському державному університеті імені М.Гоголя. Я не переказував відомі факти і не філософствував на порожньому місці. У моєму виступі прозвучали конкретні факти і були представлені до того невідомі документи. Здивовані діячі українського руху з Канади і Європи буквально засипали мене питаннями про перебування Грушевського в Казані, про український рух в Росії.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка