«Допускай!» «Отпускай!» «Пропускай!»
- Деталі
- Розділ: Новини
Репортаж кореспондента «Кобзи», очевидця мітингу протесту у Москві 10 серпня
10 серпня у Москві відбувся велелюдний мітинг. За різними підрахунками він зібрав від 50 до 60 тисяч учасників. Як і дві попередні масові акції 27 липня та 3 серпня, цей мітинг був демонстрацією протесту москвичів (за підтримки мешканців Московської та інших областей) проти незаконної відмови Центрвиборчкому (ЦВК) від реєстрації опозиційних кандидатів в депутати на чергових виборах до Московської міської Думи, призначених на 8 вересня цього року.
На відміну від «непогоджених» з московською міською владою попередніх акцій мітинг 10 серпня був «погоджений». Він розпочався десь по другій годині дня та проходив загалом без перешкод приблизно до п’ятої вечора.
Наталя РОМАНЕНКО: «Я вкотре відчула силу і міць цієї землі»
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Інтерв’ю для «Кобзи» керівника української громадської організації та хору з Хабаровська Наталі Романенко, яка нещодавно відвідала Україну
Пані Наталю, чим Вас вразила Україна цього разу? Розкажіть, будь ласка, де були, що бачили? З якими емоціями повертались додому?
Я здійснила свою поїздку в Україну після довгої чотирирічної перерви. Минулого року змогла влаштуватися на роботу, заробила відпустку і приїхала до Києва з молодшим сином. Митниці пройшли на диво швидко, митники з обох сторін ніби поспішали, і без затримок за розкладом відправляли наш поїзд Москва-Київ. Коли на світанку я побачила улюблене місто − було відчуття незвичайної радості! Уявляла, як побачу своїх рідних і друзів, як пройдуся по своїх місцях. Це передчуття радісних емоцій було майже як і раніше, тільки зараз у мене на очі наверталися сльози від того, що вже не повернути минулого…
Не забудьмо пом’янути – Кулішевим правописом
- Деталі
- Розділ: Культура
Про вклад Пантелеймона Куліша у зародження модерної української культури
Якщо назвати п’ятірку найбільш відомих українських «м.я севастопол», то після Маркіяна Шашкевича (1811-1843), Тараса Шевченка (1814-1861), Михайла Вербицького (1815-1870) та Миколи Костомарова (1817-1885) наймолодшим у цьому списку буде цьогорічний ювіляр Пантелеймон Куліш (1819-1897). Його життя, до речі, завершилося в інший важливий момент – через кілька днів після проведення перепису населення, який вперше дозволив встановити більш-менш точне число україномовних мешканців у Російській імперії (вийшло, що їх – не менше, ніж 22,4 млн.). Друге «до речі» – сьогодні українською ми пишемо фонетичним правописом, розробленим на основі «кулішівки», або «системи Куліша», яку він почав застосовувати з середини 1850-х років.
Українці Камчатки. З архівів і спогадів. Частина четверта
- Деталі
- Розділ: Батьківщина (Петропавловск-Камчатський)
Людмила Горай: «Для того, хто сам прикрашає своє життя, немає похмурих днів»
Серед тих, хто не тільки привіз з собою на Камчатку культуру, мову і звичаї України , але й зробив чималий внесок в культуру Росії, слід згадати члена Клубу імені Івана Франка у Петропавловську-Камчатському, талановиту майстриню художньої вишивки Людмилу Францівну Горай.
Сьогодні вона, учасниця и лауреат багатьох виставок декоративно-прикладного мистецтва, - член Камчатського відділення Творчого Союзу художників Росії, її ім’я –у переліку визначних діячів культури на сайті міста Петропавловськ-Камчатський, а її багаторічний внесок у пропаганду української культури відзначений почесними грамотами Міністерства культури й туризму України і Української Всесвітньої Координаційної Ради.
Емігрантське радіо – щирий друг усіх українських емігрантів та їх родин!
- Деталі
- Розділ: Україна - Світ
Інтерв’ю із засновником і керівником радіо «Отчизна» Іваном Кокуцою
Діаспорних, емігрантських ЗМІ зовсім небагато у світі – особливо бракує телеканалів і радіо. Саме тому вони всі на вагу золота.
Цей матеріал – розповідь про емігрантське радіо «Отчизна» (саме так воно називається). Засновник радіостанції Іван Кокуца розповість про ідею створення цієї радіохвилі, поділиться секретами редакційної кухні і ще багато чого повідає нашим читачам. Пропонуємо матеріал із газети «Наше слово».
«Наше слово» завітало до штаб-квартири першого міграційного радіо, яке знаходиться не в еміграції, а в столиці України, в історичній частині міста, яка відома з давньоруських часів як частина Західних та Жидівських воріт. У будинку дореволюційних часів у просторій квартирі академіка Андрія Ромоданова, де все: від картин до сервізу та нот залишилося до сьогодні, – працює радіостанція «Отчизна». Нас зустрічає засновник радіохвилі Іван Кокуца. У нього щойно закінчився ефір і незабаром почне свою роботу варшавська студія.
Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок...
- Деталі
- Розділ: Калина (Петрозаводськ)
У Сандормосі увічнили пам'ять страчених в часи Великого терору українців
«Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок…» По одній із таких вузеньких доріг 80 років тому, темними ночами везли і везли ледь живих в’язнів. А потім, лунали вистріли, і в загальних ямах закидали холодною карельською землею мучеників… Ніхто не закрив їм очі, не плакав, ніхто не молився, священик не проспівав їм «Вічну пам'ять!»... Так, я пишу про Сандармох, на сьогодні трагічно відоме урочище на весь світ. За останні дні пройшло багато інформації про увічнення пам’яті 5 серпня цього року, тому я торкнусь тільки теми вшанування пам’яті страчених українців, заходу, який традиційно проходить вже 20 років.
«Не сбавляйте оборотов!»
- Деталі
- Розділ: Новини
Політв’язень Олег Сенцов підтримав протестуючих в РФ
Український режисер Олег Сенцов, незаконно ув'язнений в Росії, в своєму листі до російської правозахисниці Тетяни Щур висловився на підтримку акцій протесту в РФ. Про це повідомляє Укрінформ, який поспілкувався з правозахисницею.
Тетяні Щур розповідає, що в своєму останньому листі Сенцов написав, що йому зараз гостро не вистачає інформації.
«По ТБ - про протести дуже мало, «в основному - танковий біатлон». Він пише в підтримку московських протестувальників (Спасибі Юлії Самойловій, яка зробила прекрасний колаж на цю тему – див. світлину №2. Ред.). Ще - дякує тим, хто його підтримує», - розповіла Щур.
Двадцать лет Владимира Путина. Проект сдувается
- Деталі
- Розділ: Історія
Єльцин, вручив ключи от Кремля представителю кагебистских и бандитських кругов, обрек Россию на репрессии и тотальное разграбление
Двадцать лет спустя вопрос о том, кто первым написал на листе бумаги имя Владимира Путина и подсунул этот листок Борису Ельцину, кажется глубоко второстепенным. В любом случае это был выбор ближайшего окружения Бориса Николаевича. Идея в тяжелейшей ситуации опереться на персонаж второго ряда, тихого и незаметного директора ФСБ, пришла в голову кому-то из представителей так называемой "семьи". Может, Александру Волошину или Валентину Юмашеву, или Татьяне Дьяченко, или даже Борису Березовскому. (Хотя теперь принято считать, что его роль в тех событиях сильно преувеличена.)
Незручний Пантелеймон Куліш
- Деталі
- Розділ: Культура
Чому такою актуальною є сьогодні творчість саме цього класика української літератури
7 серпня 2019 року Україна відзначила 200 років з дня народження Пантелеймона Олександровича Куліша – творця українського алфавіту, одного із перших перекладачів Біблії українською мовою, автора першого українського історичного роману «Чорна рада». Можна додати, відзначила, мабуть, вперше усвідомлюючи його внесок не тільки в національну культуру, а й в утвердження української нації як такої.
Багато чого в творчості Куліша було незручним і для радянської ідеології, і для ідеологів «шароварщини» вже в незалежній Україні. То ж, не дивно, що до цього перший і єдиний у світі пам’ятник йому було встановлено лише на хуторі Мотронівка на Чернігівщині, де він доживав свого віку. І ось до 200-го дня його народження, нарешті, з’явився пам’ятник і на малій батьківщині письменника – у селищі Вороніж Шосткинського району Сумської області.
В НКЦУ відбулася зустріч із народним художником України Віктором Ковтуном
- Деталі
- Розділ: Національний культурний центр України в Москві
Митець із Харкова — завжди бажаний гість в Українському домі на Арбаті
У Національному культурному центрі України у м. Москві відбулася зустріч із народним художником України, лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка, головою Харківського відділення Національної спілки художників України Віктором Ковтуном.
Віктор Іванович є давнім другом і частим гостем Центру. Тут відбулася його персональна виставка живопису, а також виставка робіт його учениці, члена Національної спілки художників України Тетяни Охріменко, за його безпосередньої підтримки було втілено задум щодо встановлення погруддя Тараса Шевченка у виставковій залі Центру.
