"Отсюда никто не уйдет". Православные в Крыму сражаются за свой храм
- Деталі
- Розділ: Українські Церкви в Україні та в діаспорі
Невзирая на давление оккупационных властей полуострова, украинская церковь борется за свои права
Комитет ООН по правам человека потребовал от российских властей прекратить выселение симферопольской общины Православной церкви Украины (ПЦУ) из кафедрального собора Святых Равноапостольных Владимира и Ольги. Ранее крымские чиновники через суд добились расторжения договора аренды помещения, который община заключила сроком на 50 лет еще при Украине, до аннексии Крыма Россией. Глава общины архиепископ Климент, прихожане и активисты надеются на то, что заступничество ООН поможет верующим сохранить храм за собой.
Міст Василя Макуха в Празі відкрили офіційно
- Деталі
- Розділ: Новини
5 листопада минулого року українські дипломати й чеські урядовці урочисто відкрили інформаційну таблицю на мосту імені Василя Макуха в Празі
50 років тому акт самоспалення на знак протесту проти русифікації України та радянської окупації Чехословаччини вчинив у Києві на Хрещатику Василь Макух. У травні 2018 року його іменем назвали міст через р. Ботич у чеській столиці Празі.
Інформаційну таблицю до річниці цього відчайдушного вчинку відкрили Посол України в Чехії Євген Перебийніс, сенатор Парламенту Чеської Республіки Рената Хмелова, директор Інституту з досліджень тоталітарних режимів Зденек Газдра, історики-україністи Давід Свобода і Петр Блажек, україністи Ріта Кіндлерова й Богдан Райчинець, які доклали значних зусиль до появи мосту Макуха в Празі та популяризації його імені як у Чехії, так і в Україні.
Хто такі удмурти та де та Удмуртія?
- Деталі
- Розділ: Історія
Пам’яті Альберта Разіна
Хоча я вже 12 років не займаюся фіно-угорською тематикою, коротко нагадаю хто такі удмурти та де та Удмуртія. У зв'язку з трагічною подією – директор Інституту людини Удмуртського університету Альберт Разін облився бензином і влаштував акт самоспалення на знак протесту проти московщення Удмуртської нації.
Самоспалення. Постскриптум для імперії
- Деталі
- Розділ: Історія
Сутінки СРСР для колоній осяяні вогнем живих смолоскипів
Це — знакова подія, дуже (куди важливіша, ніж російські вибори, якими нам забивають ефіри!): від сьогодні в удмуртів (а по факту — в усіх народів РФ, від минулого року приречених Кремлем на втрату рідних мов і стрімке винародовлення-русифікацію в межах одного покоління) з'явився «свій Василь Макух».
Альберт Разін, який здійснив в Іжевську спробу публічного самоспалення на знак протесту проти «звільнення від обов'язкового вивчення» удмуртської мови в школах Удмуртії (та сама процедура, котру Москва проробила була над нами в 1970-ті і котру досі вихаркуємо з кров'ю!), — за останніми даними, помер у лікарні.
У Лісабоні відкрили пам’ятник Шевченку
- Деталі
- Розділ: Україна - Світ
У столиці Португалії з’явилося погруддя Тарасові Шевченку
Погруддя видатному українському поетові, художнику, громадському та політичному діячеві, національному символу України Тарасові Шевченку урочисто відкрили 14 вересня у столиці Португалії.
Про це повідомив голова Спілки українців у Португалії (СУП) Павло Садоха телеканалу Прямий.
«Найкращим проявом того, що українці за кордоном здобувають свою гідність, показують її, є відкриття погруддя Шевченка, який відтепер буде місцем, де збиратиметься не лише українська громада у Лісабоні, а й усі українці, які відвідуватимуть Португалію», – сказав Павло Садоха.
Українці Камчатки. З архіві і спогадів. Частина сьома
- Деталі
- Розділ: Батьківщина (Петропавловск-Камчатський)
Адмірал Завойко – українець, який докорінно змінив історію Далекого Сходу
У листопаді 2006 року у Петропавловску-Камчатському, в Клубі української культури імені Івана Франка відбулася незабутня для його учасників зустріч із нащадком легендарного адмірала ХІХ століття Василя Завойка - українця, який став для усіх народів півострова без перебільшення національним героєм.
Ось як описує цю зустріч в альманаху «Українці на Камчатці» активна дописувачка і член клубу Світлана Кривуца: «15 листопада 2006 року в Петропавловську-Камчатському побував нащадок мужнього генерала - Юрій Микитович Завойко. В попередній свій приїзд на наш півострів пан Юрій привіз цеглину з будинку, де доживали свого віку Василь Степанович та Юлія Георгіївна (дружина адмірала Василя Завойка – Ред.). «Ця цеглина займе своє достойне місце в обласному краєзнавчому музеї», - запевнила присутніх історик Ірина Василівна Вітер. Керівник Клубу української культури ім. Івана Франка Едіта Познякова попросили дозволу в Ірини Василівни на зустріч з пагінчиком сімейства того, кого на Камчатці вважають національним героєм. Члени Клубу читали для гостя з Києва вірші українських поетів (Олекси Ющенка, Ніли Висоцької, Олександра Борщенка) про Камчатку, а також привітали піснями: Емма та Віктор Шаповалови - «Ти скажи, промов», Антоніна Ходосова – «Поліський край – Волинь моя», Лідія Плюшко –«Яка духмяна – тепла ніч», Настя Коптєва – «Моя Україна». Юрій Микитович сердечно подякував за українські пісні й щиру українську мову на Камчатці про Камчатку».
Вчений Альберт Разін спалив себе, захищаючи удмуртську мову
- Деталі
- Розділ: Права людини і громадянина
Русифікація народів Росії йде повним ходом за активної участі Кремля
В Іжевську у вівторок вранці біля будівлі Державної ради Удмуртії підпалив себе вчений, колишній директор Інституту людини Удмуртського державного університету Альберт Разін. Він вимагав від влади приділяти більше уваги захистіть удмуртського етносу і мови. До того, як підпалити себе, Разін стояв біля будівлі Держради з плакатами, на одному з яких були написані рядки Расула Гамзатова: «И если завтра мой язык исчезнет, то я готов сегодня умереть»...
Самоспалення удмуртського вченого та педагога Альберта Разіна сучасники, можливо, сприйматимуть не як політичний вчинок, а як трагедію психіки літньої людини. Але ми не знаємо, як сприйматимуть вчинок Разіна нащадки ‒ і зовсім не обов'язково удмурти. Адже в історії неодноразово відбувалися випадки, коли нащадки тих, хто сприяв зникненню тієї чи іншої мови та культури, потім посипали голови попелом чужих самоспалень і ставили пам'ятники забутим героям.
Українці Камчатки. З архівів і спогадів. Частина шоста
- Деталі
- Розділ: Батьківщина (Петропавловск-Камчатський)
Олександр Мартиненко: «Мої батьки хотіли, щоб їхні діти зберігали своє українство»
«Діяльність Клубу української культури в м. Петропавловську-Камчатському стає все більш відомою серед українців Камчатського краю. А їх, за переписом 2002 року, на нашому півострові живе більше ніж 20 тисяч чоловік. І майже на кожному українському вечорі в обласній бібліотеці ім. Степана Крашеніннікова з’являються нові обличчя. В переважній більшості це люди, в яких живе високий дух українства, щира любов до землі своїх дідів і прадідів. Поступово вони стають нашими активістами», - писав у 2008 році кореспондент альманаху «Україна на Камчатці» Валентин Пилипчук.
І один у полі воїн
- Деталі
- Розділ: Новини
Хто вшанував пам'ять про борця за незалежність України у Тобольську
11 вересня виповнилося 155 років з дня народження українського поета, публіциста, перекладача Павла Грабовського – послідовного борця за національне визволення України, великого подвижника українського слова, чия творчість сприяли самобутньому розвиткові національного літературного процесу та його інтеграції у світовий культурний простір.
«Не жалею ни о чем. Жалел, если бы остался в России»
- Деталі
- Розділ: Права людини і громадянина
Политэмигрант Владимир Шпиталев о Крыме, Донбассе и «искренних сумасшедших» россиянах
27-летний москвич Владимир Шпиталев – один из россиян, который не только не согласен с политикой Кремля, но и не побоялся публично заявить об этом. Он выступал за освобождение Олега Сенцова, за возвращение Украине аннексированного Крыма и вывод российских войск из Донбасса. Широко известны в России его одиночный пикет на Красной площади с требованием признать незаконность захвата в 1917 году власти большевиками, фактическими последователями которых является нынешняя российская власть, и акция с сожжением советского флага перед чешским посольством в знак протеста против показа по российскому телевидению документального фильма, оправдывавшего оккупацию Чехословакии войсками Варшавского договора в 1968 году.
